Ігри з м’ячем

М’яч – напрочуд цікава іграшка. Мабуть, нічого аналогічного – настільки простого і в той же час цікавого – поки ще люди не придумали.

М’яч сприймається дитиною як щось живе. Він чуйно реагує і відгукується на рух, може бути слухняним та сміливим, він – яскравий, круглий і дуже милий. У м’яч можна грати, ще не навчившись ходити, і можна спостерігати, як люди дуже поважного віку з захватом ганяють м’ячик.

Всім відомо, яке велике значення має рухома гра для дитини – це школа управління власною поведінкою, формування позитивних взаємовідносин з однолітками, благополучний емоційний стан. Ігри з м’ячем займають особливе місце серед рухливих ігор.

М’яч – це куля, ідеальна космічна форма, найдосконаліша геометрична фігура, яка не має ні початку, ні кінця. Ніяке тіло іншої форми не має більшої поверхні зіткнення з долонею, що дає повноту відчуття форми. Недарма один з видатних німецьких педагогів-філософів XIX століття Фрідріх Фребель відніс кулю до великих дарів педагогіки і назвав його «ідеальним засобом для вправ». М’яч посилає оптимальну інформацію всім аналізаторам. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і шкірного (тактильного) аналізаторів, які включаються при виконанні вправ з м’ячем, підсилює ефект занять.

Дитина, граючи, виконує різноманітні маніпуляції з м’ячем: цілиться, відбиває, перекидає, з’єднує руху з ударами, різними поворотами і т. п., що сприяє розвитку окоміру, рухових координаційних функцій.

За даними А. Лоуен, відбивання м’яча підвищує настрій, знімає агресію, допомагає позбутися від м’язової напруги.

М’ячі можуть бути не тільки різного розміру, але і різного кольору.

Теплі кольори (червоний, оранжевий) підвищують активність, посилюють збудження центральної нервової системи. Цей колір зазвичай вибирають активні діти з холеричним рисами.

Холодні кольори (синій, фіолетовий) заспокоюють, їх зазвичай вибирають діти з флегматичними рисами, спокійні, трохи заторможені, інертні.

Жовтий і зелений сприяють прояву витривалості. За допомогою кольорів можна регулювати психоемоційний стан людини.

У розділі фізичного виховання в дитячому садку дії дітей з м’ячем включені в освітню програму починаючи з другого року життя. Вони займають значне місце серед інших засобів фізичного виховання і ускладнюються від групи до групи за рахунок ускладнення завдань і способів їх виконання.
Діти повинні вміти:

У 3 роки – катати м’ячі з однолітками або з дорослими на відстань 2 м; прокатувати їх між предметами; кидати і ловити м’яч двома руками одночасно при обов’язковому зоровому контролі;
В 4 роки – кидати і ловити м’яч двома руками знизу, від грудей, через голову з відстані 1,5-2 м; потрапляти м’ячем (з 16-8 см) в кошик, поставлену на підлогу.

Вправи в киданні і катанні м’ячів сприяють развитку координації, спритності, ритмічності, узгодженості рухів. Вони формують вміння схопити, утримати, кинути предмет, привчають розраховувати напрямок кидка, погоджувати зусилля з відстанню, розвивають орієнтування в просторі.

 

У 5 років – метати м’яч у ціль однією рукою, відбивати м’яч від підлоги не менше 10 разів; кидати м’яч вгору, а після удару м’яча об землю вміти ловити м’яч руками (виконувати не менше 10 разів поспіль);
У 6 років – вільно відбивати м’яч на місці і з рухами вперед та інші сторони; перекидати м’яч один одному і вміти ловити його стоячи, сидячи та різними способами; опанувати елементарними прийомами волейболу та баскетболу; метати м’яч у горизонтальну і вертикальну мету з відстані 3-4 м.

Вправи з м’ячами різної ваги і розміру розвивають не тільки великі, а й дрібні м’язи обох рук, збільшують рухливість суглобів пальців і кистей, що особливо важливо для шестирічної дитини, що готується до навчання в школі. При ловлі та киданні м’яча дитина діє обома руками. Це сприяє гармонійному розвитку центральної нервової системи і всього організму.

Ігри з м’ячем колективного характеру виховують позитивні морально-вольові риси у дітей: привчають долати егоїстичні спонукання, виховують витримку. Дитина поступово засвоює, що не він один хоче грати з м’ячем, що його дії повинні сприяти успіху всієї команди.

У грі дитина завжди має можливість випробувати свої сили і переконатися в успішності своїх дій.