Гурток народознавство в дошкільному навчальному закладі

Рудюк Ірина Костянтинівна, керівник гуртка народознавства
Освіта вища. Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського

Для занять додатковими платними освітніми послугами у дошкільному навчальному закладі виділений кабінет народознавства , який забезпечений мультимедійним проектором , ноутбуком , інтерактивним екраном  та всім необхідним обладнанням.

Багато що змінилося у житті нашої країни. Те, що рішуче відкидалося, у наш час відновлюється. Із небуття відроджується багато народних свят, обрядів, традицій, звичаїв. Таке ставлення до рідної культури, її джерел благотворно позначається на ду­ховній атмосфері нашого суспільства.

Дитинство – це важливий етан у житті кожної людини, тому що та соціальна ситуація, у якій зростатиме дитина, безпосеред­ньо вплине на її духовне та психологічне ставлення до соціуму і до своєї особистості. Кожен із нас усвідомлює, що дитина – це, насамперед, дзеркало почуттів, соціальної дисципліни та колек­тивної солідарності. Родина та дитячий садок є першими щаблями у системі освіти, вони виконують важливу функцію у формуванні свідомої соціальної особистості з патріотичними поглядами. Саме тому педагогу важливо знайти правильний підхід до дитини, щоб спонукати її до самовираження, формування глибокої поваги до рідної землі та культури.

Отже, державна програма виховання та навчання дітей від двох до семі років «Дитина», та парціальна програма «Українотворець »П.П.Кононко , якими я користуюся в роботі з дітьми мають містити етнічні та історичні підрозділи, що сприяють розкриттю гармонійної, свідомої високодуховної особистості до­шкільника.

Невичерпним джерелом духовної краси є народознавство (історична наука, що вивчає культуру і побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємини; етно­графія). Адже немає талановитішого вихователя, ніж рідна земля та її народ.

Народна творчість, фольклор, традиції – це харак­терні народні вихователі.

Народознавство виховує у наших малят моральні, патріотич­ні, естетичні, творчі задатки. Якщ.6 враховувати виховну силу народної казки, пісні, вишиванки, то вони є найважливішими засобами розвитку соціального індивідуума нашого майбутнього суспільства. За допомогою етнографії можна закласти в майбутнє покоління чемність, відповідальність, доброзичливість.

Кожна нація має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть.

Звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. Вони безпосередньо виливають на ду­ховну культуру народу, а це, у свою чергу, впливає на народну творчість. Саме тому народна творчість нерозривно пов’язана зі звичаями народу.

Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки у сучасному, а також в історичному його минулому.

Народні звичаї охоплюють усі сфери громадського, родинного і особистого життя людей. Це ті неписані закони, якими керують­ся в найменших щоденних і найбільших національних справах.

Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Вони виробилися впродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу.

Інтерес дитини до минулого батьків, бабусь і дідусів, до на­родних традицій є могутнім чинником розвитку повноцінної соціальної особистості, з високими життєвими позиціями, духов­ними потребами. Бабусина казка, мамина колискова, дідусева сопілочка – це те, що залишилося у кожному з нас, що не тільки наповнює теплими спогадами про дитинство, але й формує стійкий зв’язок із рідним народом, його культурою.

Таким чином, дитина змалечку навчається любити свій на­род, свою Батьківщину, почуватися її часткою.

Одним з основних завдань педагогічної роботи з дітьми є формування в них відповідальності за майбутнє Батьківщини, психологічної готовності до збереження народного майна. Ми маємо допомогти малюкам опанувати особливості побуту, звичаїв, культури українського народу.

Доля повернулася до нас обличчям, подарувавши нам можли­вість щохвилини спілкуватися з дитинством, робити свій внесок у щасливе майбутнє України та її свідомих громадян.