Профілактика ентеровірусної інфекції

Ентеровірусні інфекції (ЕВІ) – група інфекційних захворювань, що розвиваються при ураженні людини вірусом роду Enterovirus, які характеризуються різноманітними клінічними проявами. Ентеровіруси стійкі в зовнішньому середовищі, добре переносять низькі температури (в умовах холодильника зберігаються протягом кількох тижнів), у водопровідній воді виживають до 18 днів, в річній – близько місяця, в очищених стійких водах – до двох місяців. Вірус швидко гине при нагріванні, кип’ятінні, при впливі хлормістких препаратів, ультрафіолетового опромінення.
Джерелом інфекції є людина (хвора, або носій). Інкубаційний період складає в середньому від 1-го до 10 днів, а максимальний – 21 дня. Серед захворілих переважно діти.
Передача ЕВІ відбувається при реалізації фекально-орального механізму (водним, харчовим і повітряно-пиловим шляхом)
Частіше всього зараження відбувається при вживанні в їжу забруднених вірусами овочів та фруктів. Віруси потрапляють на овочі та фрукти при використанні в сільському господарстві незнезаражених стічних вод. Деякі ентеровіруси виділяються з секретом слизових оболонок дихальних шляхів, що може сприяти реалізації аерозольного механізму передачі. Відзначаються випадки зараження контактно-побутовим шляхом (забруднені руки,
предмети побуту, особистої гігієни). У випадку зараження ентеровірусною інфекцією вагітної жінки можлива вертикальна передача збудника до дитини.
Зараження відбувається через воду, продукти харчування, а також екскременти хворого, через найдрібніші крапельки слини та мокроти при чханні. Дуже часто зараження відбувається під час купання у відкритих водоймах.
Причиною формування локальних вогнищ з груповою захворюваністю може бути занос інфекції в заклад, на територію де можливість її розповсюдження в умовах невиконання вимог санітарного законодавства як за умовами розташування, так і за станом систем водокористування і організації харчування.
Епідемічну значимість представляє вода відкритих водоймищ, забруднена стічними водами, як у якості джерел питного водозабезпечення, так і використовування в якості рекреаційних зон для купання населення.
Ентеровірусні інфекції характеризуються різноманітністю клінічних проявів та численними ураженнями органів і систем: серозний менінгіт, геморагічний кон’юктивіт, увеїт, синдром гострого в’ялого паралічу (ГВП), захворювання з респіраторним синдромом та інші.Найбільшу небезпеку представляють важкі клінічні форми з ураженням нервової системи.

ЗАХОДИ НЕСПЕЦЕФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

  • для пиття вживати тільки кип’ячену воду;
  • мити руки з милом перед кожним прийомом їжі та після кожного відвідування туалету, суворо дотримуватися правил особистої та громадської гігієни;
  • забезпечити індивідуальний набір посуду для кожного члена сім’ї, особливо для дітей;
  • перед вживанням фруктів, овочів їх необхідно ретельно мити з щіткою та наступним ополіскуванням окропом;
  • вживати в їжу лише доброякісні продукти, не купувати їх у приватних осіб в неустановлених для торгівлі місцях;
  • купатися тільки в офіційно дозволених місцях, при купанні намагатися не ковтати воду;
  • провітрювати приміщення;
  • проводити вологе прибирання бажано з використанням дезінфікуючих засобів.

На період епідемічного неблагополуччя спеціалісти рекомендують уникати місць масового скупчення людей, місць масових заходів, в т.ч. місць масового купання в відкритих та штучних водоймах (фонтани та ін.), частіше перебувати на свіжому повітрі.
При контакті з хворими на ентеровірусну інфекцію необхідно спостерігати за станом здоров’я і при появі яких-небудь симптомів захворювання негайно звертатися до лікаря.

Пам’ятайте, що хворобу легше попередити, дотримуючись елементарних заходів профілактики, ніж потім її лікувати.